Возлюблений у Христі брате наш, єпископе Анатолію! Святий апостол Павло, даючи настанови своєму учневі Тимофію, поставленому ним єпископом, говорить про архіпастирське служіння як про подвиг і навіть як про страждання. «Терпи, - каже він, - страждання, наче добрий воїн Icyca Христа» (2 Тим. 2, 3). Страждання та скорботи не повинні страшити доброго воїна Христового, тому що вони очищують наш дух і є запорукою тої світлої радості, яку Господь обіцяв дарувати всім, хто любить Його.

Будь завжди i для вcix добрим прикладом як християнин, чернець, єпископ і громадянин. Бережи чесноти! I якщо навіть Господь дасть тобі силу встояти у спокусах, будь готовим до того, що будь-хто може зненацька завдати найсильнішого удару. Якщо євангельські книжники i фарисеї, відчуваючи докори сумління, посоромилися кинути камінь у блудницю, то наші сучасники часом готові закидати булижниками навіть безневинних iноків.

Віднині ти служитимеш у місті Рівне. Toбi доведеться перебувати в непростих умовах, але пам'ятай, що й у великого святителя Церкви Христової святого Григорія Богослова єретики за допомогою сильних світу цього відібрали в Константинополі всі православні храми. Владиці довелося служити в маленькій Воскресенській церкві, але тoдi він пророчо сказав, що з цього храму в Константинополі воскресне православ'я.

I ти, подібно до святителя Григорія Богослова, твердо вір, що жодні хитрощі, спрямовані проти православ'я, не здолають його. Україна була й залишиться православною. Якщо за тисячу років, за найгірших політичних умов наші предки не відступилися від віри святого князя Володимира, то не зрадимо її й ми ні за яку сочевичну юшку. Ми готові жити в дусі християнської любові з усіма, але нехай ніхто не приймає нашу миролюбність i беззахисність за слабкість.

Iди, наш новий у Христі брате, на тернистий шлях єпископського служіння i не бентежся. Дух Святий зміцнить тебе i наставить на стежину істини.

I про потреби Вітчизни не забувай! Вона переживає нині важкий період. Свята Церква завжди підкреслювала, що в єдності полягає наша сила i свобода. Ми молимося i закликаємо свою паству молитися про наш багатонаціональний народ. Усі ми, діти Отця Небесного, радітимемо разом, а якщо Боговi буде угодно, то i страждатимемо разом з yciмa нашими братами та сестрами.

Але віримо, що Господь милостивий, i Він збереже непохитною і Свою святу Церкву, i Вітчизну нашу.

← Слово на вручення жезла Преосвященному Питириму, єпископу Хмельницькому і Кам'янець-Подільському, 1992 г.		Сло­во на вручення жезла Пре­ос­вя­щен­но­му Симе­ону, єпи­скопу Воло­ди­мир-Волинсь­ко­му і Ковель­сь­ко­му →