Преосвященний єпископе Миколай!

Сьогодні благодаттю Святого Духа, сонмом єпископів, яких ти нині бачиш перед собою, над тобою звершилося велике Таїнство – ти став нашим возлюбленим братом у єпископському служінні.

З радістю в Дусі Святому вітаю тебе з цією знаменною у твоєму житті подією, адже нині Господь благоволив, щоби ти став особливим вмістилищем Його благодаті. Сьогодні ти долучився до сонму архієреїв Церкви Христової. Благословенням Священного Синоду, з Нашого подання, тобі випав жереб нести в подальшому послух вікарного єпископа, допомагаючи Нам в управлінні древньою Київською кафедрою.

Вчора у своєму слові при нареченні ти сказав про сподівання твоїх батьків, а сьогодні отримав те, на що сподівається Церква Христова, прикликавши тебе на служіння. Нині, коли Господь сподобив тебе стати наступником Святих Апостолів, тобі належить явити в собі образ «Первосвященика Великого, Який пройшов Небеса»(Євр. 4:14), служити Йому в «правді та святості істини» (Єф. 4:24), бути зразком доброчесності, тверезості, утримання, чистоти, благочестя, правди, віри, терпіння – усіх тих чеснот, якими святий Апостол Павел характеризує істинного пастиря.

Великим є архієрейське служіння. Великою є і відповідальність: «Від кожного, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й стягнеться» (Лк. 4:45).

Як і кожний із ставлеників, ти сповідав перед Нами свій страх перед висотою архієрейського служіння і свою неміч. Але і ти, і ми віримо, що лише від Господа залежить жереб єпископства, оскільки «ніхто сам собою не приймає цієї честі, але покликаний Богом, як і Аарон» (Евр. 5:4). І ти, і ми віримо, що всесильна благодать Божа «немічне лікує і занепале відновлює», бо сила Божа в немочі звершується. Господь керує Церквою своєю, яку стяжав чесною Своєю Кров’ю. Він же і промишляє про тих людей, кого обирає.

Тому в радості й мирі ставай на цей шлях, вказаний тобі Промислом Божим. З вірою у всесильну допомогу Божу приступи до дорученого тобі служіння і намагайся явити себе перед Богом достойним сіячем на ниві Господній, охороняючи виноградник, який насадила десниця Його.

Як символ нового життя у Христі, засвідченого чернечими обітницями, ти прийняв ім’я на честь Святителя і Чудотворця Миколая – взірця для архієреїв на всі віки. Прославляючи цього дивного у святих угодника Божого в церковних піснеспівах, ми називаємо його правилом віри, зразком лагідності, вчителем утримання – саме таким і повинен бути пастир Стада Христового, адже сам Господь, який є Путь, Істина і Життя для кожного із нас, дав для нас цей взірець.

Молись і проси у Святителя і Чудотворця Миколая зміцнення твоїх сил, примноження твоїх талантів, щоби принести добрий плід до жертовника Божого.

У тебе, улюблений брате, попереду багато трудів, завдань і турбот із благоустрою церковного життя. Нехай труднощі не лякають тебе і турботи не бентежать твоє серце. Намагайся «представити себе перед Богом достойним, працівником бездоганнним, який вірно навчає слова істини» (2 Тим. 2:15). Пам’ятай слова святителя Іоанна Златоуста про те, що ти завжди повинен бути розважливим, далекоглядним, повинен дивитися «тисячею очей», тому що житимеш не для самого себе, а для багатьох людей. Візьми тепер у руку свою цей жезл як символ єпископської влади – нехай він буде тобі опорою на шляху твого нового архіпастирського служіння Церкві Христовій і, зійшовши на цю кафедру, розпочни його з благословення людей Божих, що молилися разом з нами за тебе за Божественною літургією і у своїй соборній молитві стали співучасниками твоєї П’ятидесятниці.
 

17 березня 2013 року, Києво-Печерська Лавра

+ ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ