Слово при врученні жезла єпископу Вознесенському і Первомайському Олексію

Преосвященний єпископе Олексію!

Возлюблений во Христі брате!

 Тайнодією Святого і Животворящого Духа, при покладенні наших рук на тебе зійшла благодать єпископства. Ти вступив у сонм архієреїв Православної Церкви Христової. Замислись тільки, наскільки численними є ці святительські ряди, яким неосяжним для наших духовних очей є це Священне Зібрання православних архієреїв, що від початку Церкви Христової проходили й проходять свій подвиг святительського служіння. В ці святі хвилини першого вітання, яке ми звертаємо до тебе сьогодні як до архієрея, ми говоримо про всю велику і величну сім’ю Апостольських наступників, які жили і трудилися на Ниві Христовій до нас із тобою. Говоримо ми це для того, щоб нагадати, скільки натхненних прикладів єпископського служіння ми маємо у лиці святителів Божих, що прославилися святістю і нині оточені вічною, доброю пам’яттю в історії Святої Церкви.

 Впродовж всієї історії Господь дарував своїй Церкві піднесені зразки непохитного стояння за Істину, за чистоту Віри, в охороні її від усіляких посягань зі сторони єресей та розколів. За образним порівнянням святого Іоанна Златоуста, архієрей подібний сторожеві, який стоїть на вежі й оглядає округу, щоб зла людина не пробралася в те місце, яке охороняє сторож. В своїй єпархії архієрей – перший благовісник істин Святої Віри, він проповідник Слова Божого «благовременно и безвременно», як заповідав святий апостол Павел. Нехай зразки Святителів минулого, що сьогодні разом із нами невидимо стали учасниками твоєї хіротонії, предстоячи сьогодні Престолу Божому на Небесах, безперестанно кличуть тебе наслідувати їм. Наслідування ж полягає в тому, щоби віддавати себе до останньої краплини найвеличнішій справі на землі – служити Господу, Святій Церкві та православному народу Божому.

 Сьогодні Великий Архієрей, Господь наш Іісус Христос обрав і послав тебе до найвищого архієрейського служіння Своїй Церкві, яку стяжав Пречистою Своєю Кров’ю. Нехай благословить душа твоя Господа, нехай не перестає серце твоє завжди возноситись до Престолу Господа в молитві подяки за всі благодіяння Божі до тебе. Хто з подякою приймає благодіяння і дарування Божі, хто користується ними з благоговійним і смиренним серцем, тому вони помножуються та рясніють від невичерпної благодаті Христової. Страшачись величі явленого на тобі благодіяння Божого, безперестанно пам’ятай, що Премилосердний Господь наш, обираючи угодних Йому на служіння Собі, не залишає їх власним силам, але наділяє «силою звише», як наділив святих Апостолів, яким обіцяв перебувати з ними у всі дні до закінчення віку (див. Мф. 28: 20). В запоруку цих божественних обітниць Він знизпослав тобі, із покладенням рук наших, Благодать Животворящого Свого Духа, Який немічних зцілює і доповнює те, що оскудіває. Не забувай лише сам нагадувати собі про обов’язок, який лежить на тобі, – взігрівати Дар Божий, який віднині й назавжди живе в тобі.

 Цей Дар Божий взігрівається неперестанною сердечною молитвою до Пресвятого Духа, Який є Подателем усього благого. Він озаряє і просвічує розум Небесним Світлом Євангелія Христового та наставляє на всяку Істину. Дух Божий нехай зігріває серце твоє вогнем невгасимої любові до Бога і до всіх людей, особливо ж до ввіряємої тобі пастви Христової. Нехай Він оживотворить і зміцнить твій дух живою, ніколи не зникаючою надією на всемогутню силу Глави Церкви, Господа Іісуса, Котрий, Сам розпочавши в тобі своє Діло, Сам і довершить його до кінця. Взігрівай отриманий тобою Дар Божий безперестанним повчанням у Слові Божому, адже це таке невичерпне джерело, із якого чим більше почерпаємо, тим більше знаходимо в ньому Духа Життя, Сили й Втіхи. Взігрівай живучий в тобі Дар Божий посильними подвигами любові до Бога і до ближнього. Перш за все, сумлінним і благоговійним звершенням служб церковних, як заповідував святий апостол Павел учневі своєму апостолу Тимофію: «Перш над усе я прошу творити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей … за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякому благочесті та чистості» (1 Тим. 2:1,2). Наступним же є сумлінне служіння всім ближнім, чим тільки можеш: доброю порадою, повчальною настановою і духовною втіхою, матеріальною допомогою. Адже все, що робимо для ближніх, наших Господь вміняє Самому Собі: «Істино кажу вам: що сотворили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви сотворили» ( Мф. 25:40).

 Ти належиш до числа тих єпископів, яких відносять до академічного духовенства. Під Покровом Божої Матері, Ігумені нашої Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, ти сумлінно ніс послух в Київських духовних школах, готуючи освічених священнослужителів для нашої Церкви. Нині ти сам, вийшовши за стіни своєї Альма-Матер та прийнявши від Священного Синоду нашої Церкви послух єпархіального служіння, наглядно переконаєшся в тому, наскільки суспільству й Церкві потрібне освічене духовенство, яке повинно дати відповідь на запити і виклики сьогодення.

 Прийми, возлюблений брате, разом зі словами нашої настанови і гарячі вітання.

 Ми віримо, що в твоїй особі набули ще одного ревного і натхненного пастиря на Ниві Божій. Ми надіємось, що всі свої сили, оновлені і підкріплені архієрейською благодаттю, ти складеш на Вівтар Божий задля процвітання Його Церкви.

 А зараз візьми із рук Наших цей жезл, як символ дарованої тобі від Бога єпископської влади, яку використовуй, по настанові Апостола, «щоб приготувати святих, на діло служіння, для зведення тіла Христового» ( Єф. 4:12). Нехай буде тобі цей жезл знаменням тієї благодатної міцності й сили, яку подає Господь тим, хто добре трудиться у його вертограді. Зійди на амвон і від повноти благодаті Всесвятого Духа, що почила на тобі, преподай твоє перше благословення народу Божому.

† Володимир,

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Православної Церкви

4 вересня 2012 року, Свято-Пантелеімонівський жіночий монастир у Феофанії

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Монастыри и храмы Киева bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100 Mail.ru