Слово Блаженнішого Митрополита Володимира організаторам та учасникам ІV Фестивалю ЗМІ православних
Ваше Високопреосвященство, Ваше Преосвященство, шановні отці, брати і сестри – учасники ІV Фестивалю ЗМІ православних! Ми живемо в щасливий і небезпечний час стрімкого розвитку інформаційних технологій і засобів спілкування.
Цей час щасливий тому, що після десятиліть войовничого атеїзму і заборони на проповідь, ми маємо неоціненну можливість свідчити про Христа не тільки з амвонів храмів, але й на багатомільйонну аудиторію телебачення, радіо та інтернету. Цей час щасливий своїми можливостями, що відкриваються для Церкви, але він є і небезпечним, тому що породив нестримну пропаганду гріха і розпусти, інформаційний шум суспільства споживання та реклами сумнівних задоволень, який забиває в людині тихий і некрикливий голос Живого Бога та відчуття Його присутності.
Сьогоднішній розвиток засобів масової інформації та засобів спілкування дає можливість Церкві розвивати своє місіонерське покликання та розкрити потенціал соборності. Але, нажаль, сьогодні церковні ЗМІ ще не можуть похвалитися багатомільйонною аудиторією та багатотисячними накладами. Так само, як рано ще говорити про існування потужної та розгалуженої загально церковної інформаційної мережі. Але «не бійся мале стадо» (Лк. 12, 32)! Констатація цього факту не принижує ваших трудів, за які ви заслуговуєте нагород не тільки від людей, але й від Божого Слова і Божої Премудрості Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. Це – заклик до вас не зупинятися на досягнутому та бачити перспективу.
Але пам’ятайте, що головне – це не кількість аудиторії чи накладів. Головне – що ви мали любов довіру та повагу один до одного, а також єдність між собою. Щоб слово ваше, що є мечем загостреним з обох боків, було про Христа і заради віри у Христа, про Церкву і заради слави Церкви, про людину і заради спасіння людини. Щоб служіння ваше було виконанням заповіді, яку Христос дав своїм учням і апостолам: «Тож ідіть і навчить всі народи…, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Мф. 28, 19-20).
Сьогоднішній розвиток засобів масової інформації та засобів спілкування дає можливість Церкві розвивати своє місіонерське покликання та розкрити потенціал соборності. Але, нажаль, сьогодні церковні ЗМІ ще не можуть похвалитися багатомільйонною аудиторією та багатотисячними накладами. Так само, як рано ще говорити про існування потужної та розгалуженої загально церковної інформаційної мережі. Але «не бійся мале стадо» (Лк. 12, 32)! Констатація цього факту не принижує ваших трудів, за які ви заслуговуєте нагород не тільки від людей, але й від Божого Слова і Божої Премудрості Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. Це – заклик до вас не зупинятися на досягнутому та бачити перспективу.
Але пам’ятайте, що головне – це не кількість аудиторії чи накладів. Головне – що ви мали любов довіру та повагу один до одного, а також єдність між собою. Щоб слово ваше, що є мечем загостреним з обох боків, було про Христа і заради віри у Христа, про Церкву і заради слави Церкви, про людину і заради спасіння людини. Щоб служіння ваше було виконанням заповіді, яку Христос дав своїм учням і апостолам: «Тож ідіть і навчить всі народи…, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Мф. 28, 19-20).
+ВОЛОДИМИР
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви
Церковные Таинства
| — В определении Таинства Евхаристии говорится, что оно является таким Таинством, "в котором верующий в виде хлеба и вина причащается Тела и Крови Христовых для жизни вечной". Здесь не идет речь о том, что хлеб и вино являются лишь образом, знаком Тела и Крови Господних. Сам Христос, установив это Таинство, прямо сказал о том, что в Евхаристии верующие будут причащаться Его истинных, а не символических Тела и Крови (Мк. 14, 22—25). |
| Подробнее ... |
Вопросы и ответы
| — Целью Церкви является вечное спасение людей, цель государства заключается в том, чтобы обеспечить людям земное благосостояние и мирное сосуществование. Однако, как правило, государство осознает, что земное благополучие невозможно без соблюдения определенных нравственных норм — тех, которые необходимы и для вечного спасения человека. |
| Подробнее ... |