Возлюблений у Господі Преосвященний єпископе Питириме! Благодать Всесвятого Духа, «яка немічних лікує і зміцнює слабких», сьогодні зробила тебе наступником святих апостолів. Через боговстановлене благодатне священицьке служіння - покладання рук собору архієреїв у молитовній єдності з боголюбивим віруючим народом - ти став єпископом Української Православної Церкви.

Архіпастир - це благовісник істини, наставник у заповідях, вершитель таїнств. Для цього Господь поставив Своїх учнів - апостолів. Владу й благодать, отриману від Спасителя, вони у всій повноті передають своїм послідовникам.

Через єпископа, за вченням святих отців, тримається видимим чином єдність Вселенської Церкви Христової. «Не за них же тільки молю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім, щоб усі були єдине, як Ти, Отче, у Мені, і Я в Тобі, так і вони хай будуть у Нас єдине, - щоб увірував світ, що Ти послав Мене» (Iн. 17, 20-21), - такими словами Спаситель звертається до Отця Небесного напередодні хресних страждань, смерті й Воскресіння, молячись за єдність усіх Своїх послідовників.

Апостол Павло писав своїм учням, а в їх особі й усім священнослужителям Церкви Христової: «Не занедбуй дарування, що перебуває в тобі й дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства» (1 Тим. 4, 14), «досягай успіхів у правді, благочесті, вірі, любові, терпінні, лагідності. Подвизайся добрим подвигом віри, держись вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками» (1 Тим. 6, 11).

Окрім того, єпископське служіння завжди несло в собі, крім найвищих благодатних дарів, ще й складні випробування для того, хто цю благодать приймає. Долі апостолів і багатьох їхніх послідовників - святих єпископів - свідчать про те, що вкрай рідко архієрейське служіння супроводжується пошаною та визнанням; навпаки, часто безперестанне проголошення світові євангельських істин викликає роздратування й ненависть із боку світу, заскорузлого у злі. З цієї причини прийняття єпископського сану вимагає від людини чималої мужності. Тому пам'ятай: єпископський сан - не підсумок і не нагорода за чесноти або таланти.

Від сьогодні починається твій шлях найвищого ієрархічного, відтак - найскладнішого служіння Богові, народу та Батьківщині. Використовуй час для спасіння врученої тобі пастви, і милість Божа завжди оберігатиме й наповнюватиме тебе силою. Навчися знаходити розраду й підтримку в молитві до Спасителя, Його Пречистої Матері та святих небожителів. Проси допомоги у преподобних Антонія, Феодосія та всіх Печерських угодників, на місці подвигів яких ти прийняв святительський сан.

А зараз прийми архієрейський жезл, символ єпископської влади й знамення сили, яку посилає тобі Господь, як опору в новому служінні, і дай віруючому народу перше архіпастирське благословення.

← Слово на вручення жезла Преосвященному Віссаріону, єпископу Коростенському, вікарію Житомирської єпархії, 1992 г.		Слово на вручення жезла Преосвященному Анатолію, єпископу Рівненському і Острозькому, 1993 г. →