Преосвященний єпископе Володимире, наш співбрате і співслужителю! З ласки Божої ти нині отримав благодать Святого Духа, яка звела тебе на вищий щабель служіння в Церкві Христовій. Ти став сьогодні єпископом, продовжувачем апостольської справи.

Наскільки це служіння високе та почесне, настільки й відповідальне. За своїм внутрішнім змістом воно потребує надзвичайно шанобливого ставлення. У перекладі з грецької «єпископ» означає «наглядач». Його обов'язок - піклуватися про спасіння не лише і не стільки власної душі, скільки тих людей, які вручаються його духовній опіці. Людина, хоча й перебуває у стані гріховного падіння, все ж є образом Божим. У глибинах людської душі може бути гріх, проте вона все одно залишається возлюбленим творінням Божим, яку єпископ, як пастир, не може не любити.

Любов до пастви - ось найважливіша чеснота і вимога до архієрея. Без любові до своїх духовних чад неможливо виконати архіпастирський обов'язок. Отож, возлюблений у Христі наш співбрате, намагайся виховувати в собі цю християнську чесноту, приклад якої дав нам Сам Господь Iсус Христос: «Любіть одне одного; як Я полюбив вас» (Iн. 13, 34). Це основний закон нашого життя і запорука спасіння.

А тому служіння єпископа - це служіння любові аж до самопожертви. Адже «пастир добрий життя своє покладає за овець» (Iн. 10, 11). Прикладом для кожного єпископа є Великий Архієрей, Господь наш Iсус Христос. Він є Добрим Пастирем, Який дбайливо піклується про кожну вівцю зі своєї отари. Отож і ти, наслідуючи Його, маєш турбуватися про кожну душу, яка буде вручена твоїй опіці.

Важливою і невід'ємною частиною єпископського служіння є молитва. Саме в молитві ти знаходитимеш для себе можливість спілкування з Богом та сили для архіпастирської праці.

Твоє служіння матиме особливий характер - ти будеш продовжувати виконувати обов'язки намісника цієї Святої Лаври, другої за значенням нашої національної святині. З допомогою Божою ти пастимеш словесне чернече стадо цієї обителі. Будь для нього люблячим, милосердним батьком, суворим і справедливим, охороняй його від спокус і всякого зла.

У непростий час судив тобі Господь стати єпископом. Багатостраждальні Волинська і Галицька землі сьогодні разом з усією Українською Православною Церквою і народом переживають трагедію розколу. Ось тут, як ніде, особливо гостро відчувається драматизм цього явища. Свята Почаївська Лавра протягом віків була й залишається форпостом православ'я, символом єдності та вірності канонічній Церкві. А тому перед тобою постає ще одне важливе завдання - зберегти Лавру в єдності зі Вселенським Православ'ям і Матір'ю Церквою. Саме звідси має лунати на всю Західну Україну голос любові, миру, злагоди та єдності.

Ти маєш чималий досвід служіння Святій Церкві, виконуючи обов'язки намісника в сані архімандрита. Єпископський сан допоможе тобі виконувати ці обов'язки ще краще і сумлінніше.

Твоя архієрейська хіротонія відбулася на цій святій Почаївській горі під Покровою Божої Матері і при молитовному заступництві преподобного Iова. Нехай вони й надалі не залишають тебе без своєї опіки. Будь гідним милостей Божих та цього святого місця. Вітаючи тебе з днем твоєї П'ятдесятниці, бажаємо, щоб служіння в сані єпископа було спасенним для тебе і твоєї пастви.

А тепер прийми цей жезл як символ єпископської влади і подай перше архієрейське благословення братії та народу, які сьогодні щиро молилися про тебе.

← Слово на вручення жезла Преосвященному Митрофану, єпископу Переяслав-Хмельницькому		Слово на вручення жезла Преосвященному Филипу, єпископу Полтавському і Кременчуцькому, 2001 г. →