Преосвященний єпископе Іларію! Милістю Божою через обрання Священного Синоду Української Православної Церкви й висвячення побратимів архієреїв ти нині одержав благодать Святого Духа, яка звела тебе на найвищий щабель ієрархічного служіння. Ти став єпископом Церкви «Господа й Бога, яку Він набув Собі Кров'ю Своєю» (Діян. 20, 28). Від сьогодні слова святого апостола Павла до свого учня Тимофія звернені й до тебе: «Проповідуй слово, настоюй в час і не в час, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням... будь пильний в усьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє» (2 Тим. 4, 2-5).

Як спадкоємець апостольського служіння єпископ - творець Тіла Христового. «У Церкві, - пише священномученик Іриней, єпископ Ліонський, - Бог дав апостолів, пророків, учителів та всі інші дійствування Духа... Де Церква, там і Дух Божий; і де Дух Божий, там Церква й усяка благодать». У Церкві відбувається преображення враженої гріхом людської природи. Поза церковною огорожею спасіння не відбувається, тому на архіпастирях, охоронцях словесного стада й охоронителях віроучительних істин і канонів лежить велика відповідальність перед Богом, щоб вічне незмінне Божественне Одкровення було почуте й сприйняте сучасним світом. Однак, для цього потрібні не тільки розуміння, освіта й ученість, але, що важливіше, необхідні діяльне бажання й здатність жити за вірою та власним прикладом вести боголюбивий народ до Христа. Для пастирів і пастви ти повинен бути «зразком у слові, у житії, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті» (Тим. 4, 12).

Єпископське служіння - це служіння любов'ю навіть до самопожертви, тому що «пастир добрий кладе життя своє за вівці» (Ін. 10,11).

У хвилини випробувань, через які Господь відвідуватиме тебе, знаходь розраду й заспокоєння в молитві. Саме в молитві, у спілкуванні з Творцем ти повинен черпати сили для архіпастирського служіння.

Будь завжди вірним тим обітницям, які ти дав перед хіротонією всій церковній повноті, й тоді Пастиреначальник наш Господь Ісус Христос зміцнить немічні людські сили і зробить тебе гідним єпископом Святої Церкви.

Твоя П'ятидесятниця відбулася в домі Божої Матері - Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, де ти здобув освіту, протягом багатьох років ніс викладацький послух, духовно зростав як священик і чернець.

Нехай Христос Спаситель, Який покликав тебе до високого архієрейського подвигу, заступництвом Преблагословенної Владичиці Богородиці й молитвами засновників нашої святої обителі - преподобних Антонія й Феодосія з усім сонмом печерських угодників допомагає і не залишає тебе на життєвих шляхах.

А тепер прийми цей жезл як символ святительської влади й дай перше архієрейське благословення всім, хто сьогодні молився про тебе.

← Слово на вручення жезла Преосвященному Володимиру, єпископу Шепетівському і Славутському, 2007 г.		Слово на вручення жезла Преосвященному Пантелеімону, єпископу Івано-Франківському і Коломийському, 2007 г. →