Митрополит Онуфрий (Березовский) (с 2014 года)
Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий (Орест Владимирович Березовский) родился 5 ноября 1944 года в селе Корытное Вашковецкого, ныне Вижницкого, района Черновицкой области в семье священника.
В 1961 году окончил среднюю школу. В течение 1962-1964 годов учился в Черновицком техническом училище, затем работал в строительных организациях Черновцов.
В 1966 году поступил на общетехнический факультет Черновицкого университета.
1969 после третьего курса университета был зачислен на второй курс Московской духовной семинарии, которую окончил в 1972 году.
Насамкінець
Хочемо нагадати всім вірним Української Православної Церкви, а передусім нашим співбратам-архієреям, декілька мудрих слів із заповіту святого князя Ярослава Мудрого, часи правління якого назавжди лишаться «золотою добою» в історії Київської Русі:
Об'єднавче значення Київської спадщини
Передаючи давню кафедру Київських Митрополитів нашому наступнику, ми також маємо сказати кілька слів про значення богохранимого града Києва для України та нашої церковної свідомості.
Роль Церкви в об'єднанні суспільства
Українська Православна Церква має особливу місію об'єднання українського суспільства. Україна — держава, в політичному та культурному житті якої відчутне розділення на дві соціокультурні спільноти: східну й західну, Лівобережжя та Правобережжя.
Відносини з державою та суспільством
Починаючи своє служіння в Україні як Предстоятель Української Православної Церкви, ми потрапили у ситуацію жорсткого неприйняття нашої Церкви та її позиції з боку державної влади. Згодом втручання державних органів у церковне життя послабшало. Ситуація поліконфесійності, в якій опинилось українське суспільство, мало свої вади і переваги.
Справи любові
Двадцять років, які з Божої милості ми стояли на чолі Української Православної Церкви, припали на буремні часи перемін. Суспільство розділилося на бідних і багатих. Останні поспіхом відгородилися від перших високими парканами. Безліч людей, особливо похилого віку, які не змогли пристосуватися до нових суспільних реалій, опинилися за межею бідності.
Думки з приводу обрання нового Предстоятеля
Дозволимо собі висловити кілька думок щодо виборів нового Предстоятеля Української Православної Церкви.
Історія Церкви знає Предстоятелів, поставлених з Божого благословення або ж через попущення, коли Господь, бачачи наші гріхи й недовір'я до Його Промислу, попускає нам, задля майбутнього покаяння, скуштувати плоди свавілля. Щиро молячи Бога відвернути від нас таке випробування, звертаюся до кожного з єпископів нашої Церкви: обирайте Предстоятеля не з вигоди, керуючись не власними інтересами або чужою порадою, а маючи на увазі виключно інтереси Церкви.
Соборність, Предстоятель і свобода інших
У нашій Церкві перебувають люди з різними поглядами щодо її майбутнього. Одним воно бачиться у збереженні статусу, який ми маємо сьогодні. Інші сподіваються, що Українська Православна Церква в майбутньому отримає автокефальний статус і стане ще однією Церквою- сестрою в родині Помісних Православних Церков.
Автокефалія та проблеми її хибного розуміння
Рух за автокефалію у новітні часи виник в Україні наприкінці 80-х років XX століття, коли православні клірики Галичини шукали можливості зберегти Православ'я в умовах бурхливого відродження парафій Греко- католицької Церкви на Західній Україні. Спираючись на національну ідею, автокефальний рух активно ширився Україною. З проголошенням незалежності України у 1991 році цей рух отримав підтримку від тодішньої влади, яка висунула гасло «незалежній державі — незалежна Церква» (Л.Кравчук).
Подолання церковного розділення
Розділення Православ'я в Україні — трагедія для віруючого українського народу, один з головних викликів не лише для нашої Церкви, але й для повноти Вселенського Православ'я.
Первая 1 2 Последняя
Церковные Таинства
— По мере необходимости церковные люди обращаются к Таинству Покаяния. Происходит это в храме в присутствии священника, который после того, как выслушает исповедь верующего, читает над ним разрешительную молитву и Богом данной властью отпускает грехи. Такое Покаяние можно назвать храмовым. |
Подробнее ... |
Вопросы и ответы
— Святые отцы полностью отвергали философию как метод религиозного познания, но вполне допускали в качестве вспомогательного средства в деле познания видимого (материального) мира и способа нравственного совершенствования человека. |
Подробнее ... |